Тисячі людей на маршах, ледь не щоденні зустрічі спільноти у Харкові та прайди попри все — усе це не з’явилося протягом дня. Це — наслідки системної роботи ініціативної групи, що трансформувалася у велике жіноче об’єднання. Як? Розповідаємо у роках і подіях.
Жінки, що захотіли гуртувати жінок.
Анна Шаригіна познайомилася з Вірою Чернигіною у літньому лесбійсько-феміністичному таборі. Тоді вони не були активістками, просто тусувалися та збирали «тусовку» навколо себе. Влаштовували лекції про жіноче лідерство, природу гомосексуальності, дискутували про виховання дітей в одностатевих сім'ях. Так з’явилася команда, що пізніше залучатиме тисячі людей на прайди та марші за права жінок.
Ми офіційно зареєстрували «ХЖО Сфера» як громадську організацію.
Запустили першу версію вебсайту, провели стратегічне планування та почали потрапляти в репортажі ЗМІ — вперше це сталося з семінаром «Духовність та сексуальність у вірі та релігії» за участю преподобної Дайєн Фішер та Флоріну Бухучеану.
Перша феміністична акція у Харкові та зустрічі для лесбійок і бісексуалок.
Це був вуличний флешмоб до 8 березня — Міжнародного Дня Жіночої Солідарності. Під гаслом «Немає роботи чоловічої й жіночої — є гідні або не гідні справи» восьмеро жінок мили каструлі перед будівлею Обласної Ради.
У той же рік ми активно гуртували лесбійок і бісексуалок, намагаючись створили безпечний неформальний простір. Віра Чернигіна збирала дівчат на футбол, і це був не так футбол, як можливість побути в дружній спільноті. Дивилися фільми про лесбофобію в релігії, збирали лекції про «Лесбійський образ у моді» та конференцію про трансформацію моделей сім’ї.
Щомісячні засідання Харківських Феміністичних Студій.
Ми реалізовували відкритий самоосвітній проєкт з аналізу феміністичних та квір-текстів за підтримки представництва Фонду імені Г. Бьолля в Україні.
Підсилювали сильних.
Ми долучилися до організації КиївПрайду та допомогли ВГО «Гей-альянс «Україна» відкрити перший закритий громадський центр для ЛГБТК+ спільноти — QueerHome Kharkiv.
Того ж року ми запустили освітній проєкт «Тижні жіночої солідарності»: намагалися повернути 8 березня його справжній сенс і залучити до дискурсу якомога більше харків’янок. Ми мали на меті не просто просвітити жінок про гендерні проблеми, а показати, як самостійно долати гендерні стереотипи у повсякденному житті.
Перший Марш жіночої солідарності.
«Тижні жіночої солідарності» переросли у щорічний проєкт: у 2016 ми вдруге організовували дискусії та лекції про все, що стосується жіноцтва — фемінітиви у мові, жіночність у новій гендерній реальності, про військову справу та навіть емансипацію в архітектурі.
Цього року до ТЖС додалася нова традиція — відкривати серію заходів Маршем до 8-го березня, перший з них присвятили протидії насильству над жінками.
У тому ж році ми започаткували психологічну програму, побачивши запит спільноти на допомогу в питаннях ментального здоров’я.
Перша у Харкові публічна ЛГБТК+ акція на день протидії гомо/-бі/-трансфобії у форматі перформансу. Вперше зазнали нападу ультрагомофобних угрупувань.
Відкрили перший публічний ЛГБТК+ центр.
Назвали його ПрайдХаб. Простір став місцем сили, де кожна і кожен може бути собою, знаходити підтримку та долучатися до змін у суспільстві. Тут ми освічували та планували заходи, будували безпечний простір. Водночас простір пережив понад 20 атак. Але не пережив повномасштабне вторгнення та закрився у 2022 році.
Провели перший ХарківПрайд.
Ми зібрали марш з трьох тисяч людей, що вийшли сказати «Харків для всіх. Безпека для всіх» незалежно від їхньої сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
Спойлер: ця подія стала щорічною — ми жодного разу не пропустили її попри пандемію та повномасштабне вторгнення.
Паралельно організація брала участь у Другій Бієнале молодого мистецтва, додаючи культурний вимір до своєї діяльності.
Займали диджитал простір.
Пандемія диктувала свої умови: ми адаптовувалися, але не корилися. ХарківПрайд пройшов вдруге у зміненому форматі — гасла лунали з машин, що долучилися до автопробігу.
Ми провели широкі інфокампанії: «Портрети ЛГБТК+ людей», «Музей прийняття», «Репродукція відомих картин». Цим започаткували традицію розповідати про себе красиво та влучно через цікаві кампейни.
Рекордний ХарківПрайд: 2 години, 2 кілометри, понад 3000 людей.
Окрім маршу прайд містив численні акції та перформанси, що в образній формі розповідали про важливість різноманітності та рівності. Основними вимогами були: належне розслідування злочинів на ґрунті ненависті, рівний доступ до державних інституцій та інклюзивна освіта без булінгу.
Були незламними, пасуючи Україні та Харкову.
Запустили гуманітарну програму для населення Харківщини та програми психологічної підтримки — для жінок, ЛГБТК+ людей, родин військових.
Правозахисну діяльність не припинили: попри обстріли у Харкові пройшов четвертий Прайд, цього разу — в метрополітені.
Придбали власне приміщення для ПрайдХабу.
Це стало можливим завдяки підтримці партнерів: дякуємо Outright International, MADRE, EPOA, ActionAid UK, Ukrainian Women’s Fund, U.S. Embassy Kyiv, ILGA-Europe, Urgent Action Fund for Feminist Activism, Razom for Ukraine, We Support LGBTQ Ukraine Fund, German Embassy Ukraine.
Прайд не пропустили — провели його вп’яте. Дарували м’ячі центру служби крові, настолки та зони для сидіння ВПО, провели весілля двох жінок, фотосушку на честь нашої загиблої волонтерки Ельвіри Щемур, великий благодійний фестиваль. Завершили маршем.
Перезапустили ПрайдХаб у власному приміщенні.
Провели шостий ХарківПрайд — цього року у форматі автопробігу. Та збирали спільноту в нашому ресурсному центрі: організовуємо фестивалі, лекції, психологічні заходи, кінопокази, ігрові вечори, тощо.
.png)
