«Сфера» доповнила «Музей прийняття» ЛГБТ-спільноти історіями харків’янок

«Музей прийняття» — це частина кампанії з підтримки рівності прав ЛГБТ-людей «Різні.Рівні». Команда «Сфери» зафільмувала п’ять історій прийняття героїнями своїх ЛГБТ-рідних у Харкові. Долучившись до проєкту, кожен так само може поділитися досвідом подолання психологічних бар’єрів

Коли ви дізнаєтесь, що рідна людина кохає людину своєї статі або відчуває себе не в своєму тілі, можуть виникнути полярні почуття. Або стверджувальне прийняття або тотальне заперечення. Останнє варте особливої уваги. Якщо прийняття ще можна ранжувати, надавати умовних відтінків прийнятності, із запереченням варто розбиратися. Заперечення завжди має причини, часто принципові. Хоча ми звикли давати назву нашим почуттям, сьогодні поляризувати їх на чорне і біле — неактуально. Світ мінливий та різнокольоровий, і вам на це ніяк не вплинути. Не дарма загальноприйнятий символ ЛГБТ-спільноти — веселка.

Коли ваша дитина, брат або сестра наважується зробити камінг-аут, вам здається, що світ зруйнувався. Звично одразу відчувати себе відсторонено, якщо ви гетеросексуальна людина або вже впевнилися у гендерній ідентичності. Та недостатньо сказати: «Мене це не стосується» й пірнути в інтернет шукати відповіді. Чи достатньо цієї інформації, щоб прийняти «інакшість» рідної людини?

Громадська організація «СФера» випустила п’ять коротких інтерв’ю з героїнями, які переосмислили стосунки з ЛГБТ-рідними. Так ми бачимо  типових, здавалося б, жінок, повз яких ми щодня проходимо вулицями міста. Відчуття нетиповості виникає одразу, коли жінка третього віку Ганна Мойсеївна каже, що немає нічого дивного в одностатевих стосунках і влада повинна спочатку розібратися у собі.

Мама Яші, дізнавшись про сексуальну орієнтацію свого сина, вирішила просто продовжувати любити свою дитину: 

«Ви ж його коли народили, любили просто за те, що він є.».

Мама Маші не розуміє, як можна не приймати частину себе. До нас також звертаються сестри Юля й Олена, які ніколи не обговорювали свій вибір через брак інформації, але природно прийняли орієнтацію одна одної, поговоривши про це. Сестра Аліни також вважає, що «всі ми родом із дитинства», тому довірливий діалог між рідними варто вибудовувати ще змалку.

Зверніть увагу, де відбувалися зйомки інтерв’ю. Центр Харкова, парки, кав’ярні — людні місця для усіх без поділу на стать та сексуальну орієнтацію. Так, у Харкові є ЛГБТ-спільнота, яка має право на існування та право на те, щоб мати рівні з іншими громадянами права.

Музей прийняття надає повну інформацію про ЛГБТ-організації в Україні. На одній з вкладинок ви знайдете відповіді на поширені запитання про ЛГБТ та розвінчаєте міфи про те, що гомосексальність лікується. Можливо, відкриттям для вас стане те, що геї не винні в поширенні епідемії ВІЛ/СНІДу, а гомосексальна пара може мати дітей. Розуміємо, що важко бути неупередженими, якщо ми зростаємо у середовищі, наповненому стереотипами. Але ж ніколи не пізно розширити своє світобачення.

Проєкт реалізовано за участю громадських організацій по всій Україні, а саме: Гендер Зед, Інша, КиївПрайд, Ліга, Сфера, Освітній центр з прав людини у Львові за підтримки Національного демократичного інституту в Україні та урядів Великобританії, Швеції, Канади.

Створенням кампанії займалася креативна агенція ISD Group.

*Камінг-аут (англ. coming out) — «розкриття», «вихід» — дослівно «вихід назовні», означає процес відкриття людиною своєї гомо/бісексуальності або трансгендерності оточуючим людям.

Олена Каракуца для ГО «ХЖО «Сфера»


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *