Activities of the Sphere organization during the war with russian

Even in difficult times of war, the women’s organization “Sphere” did not stop working and managed to organize systemic assistance for those who need it. Already in the first days of large-scale aggression, a survey was conducted on the needs of LGBT+ people from the east of Ukraine, and based on its results, a list of the most pressing needs was formed and further actions were planned.

Financial support

To date, Sphere provides financial support to members of LGBT+ community in the east of Ukraine who are affected by the Russian invasion and their families. Targeted assistance is sent to those who need food, medicine, paying for mobile connection or urgent housing. It’s easy to get it: just fill out a form, found by the link that is actively shared in social media and wait a bit. The application will be considered in a few days. During the last month, Sphere’s team processed 515 applications and sent 746,327 hryvnias. The relevance of this program is difficult to underestimate: the ability to seek and receive material assistance alleviates the effects of war on a vulnerable group – the LGBT+ community.

Humanitarian help

LGBT+ people fight, join the defence and volunteer. Sphere was not left out: it handed over to the Kharkiv Defence Headquarters various necessary things, from socks to harnesses and medicines. In addition to its personal contribution, Sphere shares information on the collection of humanitarian aid.

Psychological support

Along with the material support of the LGBT+ community, Sphere is actively developing the field of psychological care. Starting from the first week of the war, a chat of mutual support for LGBT+ and friendly people was launched, which regularly hosted online psychological help groups in audio format, moderated by Anna Sharyhina. Currently, there are two online groups of psychological mutual assistance: for LGBT+ people who stay in Ukraine, and those who have gone abroad. Meetings are held weekly, and there is a telegram chat to communicate and help each other.

Another possibility is compensation for individual psychological consultations. To receive it, as in the case of financial assistance, you need to fill out a form and wait for an answer.

Community consolidation

The unification and consolidation of the community is an extremely important area of ​​work that was not forgotten during the war. Sphere maintains contacts both with LGBT+ organizations across the country and with foreign colleagues. A striking example of the relevance of such links: EPOA (European Association of Pride Organizations) has issued a company flag in support of KyivPride and KharkivPride. All proceeds from the sale of flags went to support the Ukrainian LGBT+ community.

Recently, Sphere announced the opening of a competition for artists and designers to create an information space to cover the problems of women during the war and the consolidation of Ukrainian women as a group. The most expressive and impressive works will be posted on the social networks of Sphere, and the authors will receive an award.

The possibility of resuming the work of the community center for LGBT+ and allies of PrideHub is currently being considered. However, online work has not stopped: live broadcasts “LGBT+ and the war” are regularly held, there is a queer project ReFusion, a conversation club in English and Ukrainian is planned. Such events provide an opportunity to distract, get some emotional comfort, inspire further struggle and unite the LGBT+ community in this difficult time.

Public actions

Despite the martial law, Sphere continues to hold rallies and draw attention to the problems of women and LGBT + people during the war. Thus, on April 9, near the Russian consulate, two Kharkiv activists, Anna Sharyhina and Irina Zhepalova, staged a performance entitled “Wives of Russian Rapists”: a suitcase with belongings and a laptop were brought to the fence around the former consulate as symbols of Russian military theft on the territory of Ukraine. Anyone could join the action, adding to this set of things that symbolize the looting of Russian soldiers.

On April 26, Lesbian Visibility Day, Anna Sharyhina and Anna Romanova gave a performance dedicated to Ukrainian lesbians and the importance of their dual identity. They marched through the streets of Kharkiv with two flags – the state flag of Ukraine and the flag of lesbians. The performance was aimed at supporting all Ukrainian LBQ women, regardless of origin, social status and occupation.

In wartime, it is more important than ever to continue one’s work – consistently and honestly. Sphere develops its projects and creates new ones, responding to the challenges of the time and bringing our common victory closer.

Humanitarian aid of the Sphere of the LGBT community

UAH 746,327 – this is the amount of money sent by the public women’s organization Sphere in the first month of the financial support program for LGBT+ people from the east of Ukraine.

The program was launched at the beginning of the war and aims to provide material assistance to LGBT+ people and their families. Because of the Russian aggression, many people found themselves in a difficult situation and needed money for basic things, from food to medicine. In addition, the LGBT+ community is one of the most vulnerable groups, and all the problems have escalated during the war, so financial support was essential.

The focus of the program is the east of Ukraine, because Sphere has been working in Kharkiv for almost 14 years. But the applications of those who had to move to other parts of the country, as well as those who are in the war zone were supported.

Information about the program was shared on social media. In order to receive financial aid, one had to fill out an application, provide information about themself, and wait for a response. It’s easy, but sometimes the simplest things seem difficult under stress. Therefore, to facilitate the process, the vice-president of the NGO Sphere Anna Sharyhina held a live broadcast on Instagram, in which she spoke in detail about how to form an application and increase your chances of the request to be approved.

In total, 515 applications for assistance were received by the team of Sphere during one month of the program (March 18 – April 18), 347 of which were approved.

Some more statistics: 45.6% of applications were submitted by women, 51.2% – men, 1.2% were non-binary people, 1% – trans people, 0.8% – queer people and 0.2% – agender people. The largest amount sent is 8,000 UAH, the smallest is UAH 145 UAH. The average amount of the request was 2,150 UAH.

What exactly was the money spent on? The most relevant categories are food, treatment (both examinations and the purchase of medecine, as well as psychotherapeutic care) and accommodation (rent and payment of utilities). Another kind of expenses is travel (train tickets, gasoline and car repairs). And also, the purchase of clothing, hygiene products; costs of mobile connection and care for pets. There were also requests for children and tuition fees. Many of those, whose requests were approved, thanked for the help on Instagram, clarifying what needs were met: “Now I can buy medicine and things and study.”

In turn, Sphere thanks for the opportunity to create a program of financial support to pride organizations and international foundations from around the world, philanthropists who sent funds. The summed up results of the first month showed how relevant and important this program turned out to be. So it continues, Sphere is ready to continue to help LGBT+ people, easing social tensions and bringing our victory closer.

“Hell Nicholas” street action under the Russian Consulate in Kharkiv

On December 24, even before the start of the full-scale Russian aggression, activists of the Sphere NGO staged a street performance near the Russian Consulate in Kharkiv, “Hell’s Mykolaiia”. The action was conceived as a peaceful statement against the escalation of Russian aggression, and turned out to be both expressive and provocative.

The activists came to the consulate building with original gifts to Russian President Vladimir Putin. The gift set included a textbook on the history of Ukraine, the UN Human Rights Convention, a trip to the Veliky Ustyug, a pair of skis, white slippers, a game of “Sea Battle”, a suitcase, a brain and many other useful things. Each gift had its own symbolic meaning: for example, a trip to Veliky Ustyug invited the Russian president to develop his vast and undeveloped territories instead of threatening Ukraine, the human rights convention simply reminded of its existence, and the game “Sea Battle” probably foretold the future of the Russian warship.

At the beginning, the organizer of the performance Anna Sharyhina told about Hell’s Mykolaiia – she is the one who comes to the ones who’ve been bad (a kind of feminist manifestation of St. Nicholas or Mykolai in Ukrainian). In this way, the president of the aggressor state was made aware of what Ukrainian society, and in particular the LGBT+ community, thought about Russia’s increase in military forces and the concentration of troops at the border. Then other activists spoke, explaining the symbolic meaning of each gift.

The performance was accompanied by a queer choir, which performed under the consulate building the famous song by Pussy Riot “Virgin Mary, Putin is banished”, translated into Ukrainian. In total, about 15 activists took part in the performance. One of the participants was a volunteer Elya Shchemur, who later tragically died during the Russian shelling. Elya volunteered at the Kharkiv Region Defence Headquarters and was hit by Russian bombs. She was one of the first to volunteer to help the defenders of Kharkiv.

Employees of the Russian consulate also joined the action as much as they could: they tried to find out “who is in charge here”, took photos of each participant and inspected each item in the gift box. Later, in addition to Ukrainian news and newspapers, the performance was shown on the Russian socio-political show “60 Minutes” with Olga Skabeeva. And, although it is impossible to reach Russian propaganda, the community’s opinion on the escalation of Russian aggression was very accurate and timely.

KharkivPride 2021: Information Campaign in The City

In 2021 the team of NGO “WA Sphere” organized the biggest LGBT event in the East of Ukraine, KharkivPride, for the third time.

Pride Week was preceded by an active information campaign, which was organized to increase the visibility of LGBT. Together with the creative agency Arriba!, Kharkiv Pride created several original ways to support the community in the information space.

Long before the Equality March itself, thematic posters with portraits of real participants of the LGBT community of Kharkiv and slogans of the upcoming march appeared in the city. The first posters were vandalized by the opponents of Pride within four hours — however, a sticker with the phrase “The More They Hate Us, The Louder We Become” appeared in place of each damaged poster. And soon, the information campaign reached a new level – one of the outdoor advertising operators in Kharkiv agreed to place the posters in the city. The city’s LGBT community got the opportunity to declare itself loudly and visibly.

The next realized idea was a video about hate speech and its consequences. The participants of the Kharkiv LGBT+ community and supporters of the movement took part in the filming. The metaphor was quite obvious: the video showed how offensive words, which are often said to LGBT+ people, appear on their bodies. Nevertheless, the overall message of the video was very optimistic, because none of the heroines and heroes were going to give up – and at the end, everyone was covered by the rainbow flag. The video demonstrated the idea that, despite hate speech and rejection, LGBT people continue to live and fight.

Also, a new series of radio spots were created, in which it was explained why, at all, people go to the pride march. If anyone had questions or doubts, it was a great opportunity to get the answers.

And, finally, on the eve of Pride Week, KharkivPride found an original and effective way to turn haters’ comments, which were becoming more and more frequent, into something useful. A mechanism was developed together with the agency Arriba! and it allowed to turn hate speech into… a donation to KharkivPride. This mechanism was used for some time by the community representatives themselves, and later other KharkivPride followers on social networks began to join it.

In general, all stages of the information company aimed to make the LGBT+ community more visible and convey the idea that pride is about rights, not about sex. And, thanks to the well-chosen creative methods, even those who did not plan to go to the March were able to understand it.

“Free woman – free country”: march in support of women on the frontlines of the fight with pandemic took place in Kharkiv

Congratulations on the past holiday – the International Women’s Solidarity Day in Struggle for their Rights. We want to share with you the activities directed at promotion of gender equality and non-discrimination of women carried out by the NGO Women’s Association Sphere in Kharkiv.

The Women’s Solidarity March took place on March 8, being the most visible event in support of women’s rights in Kharkiv for six years. More than half a thousand participants took part in the walk through the city center. This year, the March was held in support of women at the forefront of the pandemic.

The purpose of this year’s march is to draw attention to the violation of the rights of women who found themselves at the forefront of the pandemic. Other issues one the agenda are the issue of safety of women in the city and investigation of violence against civil activists. At the beginning of the march, the participants chanted: “Who ordered the murder of Katya Gandziuk?”

“We have gathered today to talk about those women who during the pandemic continue to perform crucial, and often “unprestigious” low-paid work. We understand that they are at the forefront of the pandemic. Today we also emphasize the problem of gender-based violence in Ukraine, oppose the political persecution of activists and show solidarity with Polish women in the fight for their rights to their own bodies,” – said Anna Sharyhina, a representative of the women’s NGO Sphere.

At the beginning of the march, a group of protesting men with flags of the Tradition and Order organization lined up in front of the marching column, to which the police did not respond, and practically led the march. At the end of the action, police surrounded the marchers, while about 20 people protesting against gender equality occupied the center of the square and moved without hindrance. Eventually, police let them in through the cordon, where the protesting men tried to provoke conflicts, clung to the participants and tried to intimidate them. But in general, the march went safely.

The Women’s Solidarity March opened the program of Women’s Solidarity Weeks – an annual social and educational project dedicated to the issue of gender inequality in Ukraine and the development of the women’s movement for their rights and freedoms. The project is organized by the Kharkiv Women’s Association “Sphere”, is implemented by Kharkiv women and includes lectures, round tables, discussions and film screenings.

More detailed information can be found on the website of the Women’s Association Sphere, the Facebook, page or Instagram-акаунті account of the project.

Рекомендації для бізнесу щодо залучення уразливих груп

Рекомендації для бізнесу щодо залучення уразливих груп

Тема різноманіття й інклюзії вийшла за межі соціальної та стала зрозуміла бізнесу. У світовій практиці керівництво фірм та корпорацій, формуючи «інклюзивний підхід», охоплює багато соціально-вразливих груп. Люди з інвалідністю, жінки, представники ЛГБТ-спільноти, а також сім’ї з малими дітьми сьогодні в Україні стикаються з низкою бар’єрів: від громадських упереджень – до труднощів з працевлаштуванням. Відмінний спосіб вирішення цих проблем – соціальне підприємництво, яке базується на принципах інклюзії.

Ми розробили рекомендації для бізнесів Харкова, як працювати з різними вразливими групами населення. Шість майже кишенькових книжок – наші версії посібників з інклюзії для фахівців бізнес сфер, організацій та громадських ініціатив. Прості описи інклюзивних принципів і підходів роботи з людьми з інвалідністю, жінками, представниками ЛГБТ-спільноти і сімейними парами з малими дітьми будуть корисними директорам бізнесів, менеджерам організацій, а також тренерам і консультантам.

Ставтесь до людей з інвалідністю так само, як Ви ставитесь до співпрацівників/співпрацівниць та клієнтів/клієнток щодня. Подбайте про гендерну збалансованість колективу та будьте дружніми до батьківства. Заявляйте себе як дружній до ЛГБТ+-спільноти бізнес, поважаючи людську гідність за будь-яких ознак. Не забувайте про покупців з дітьми, які оцінять Вашу турботу про комфорт і розваги їхніх дітей.

Представлені у книжках рекомендації мають прикладний характер і можуть бути реалізовані на практиці. Окремими пунктами описаний зарубіжний досвід розвитку бізнесів на інклюзивних засадах. Подані статистики свідчать, що інклюзивні бізнес моделі можуть і повинні бути пристосовані до ринкового середовища в Україні. Вразливі групи – це така ж активна частина суспільства, яка повинна активно брати участь в процесах його розвитку. Давайте разом створимо неформальну мережу бізнесів і організацій, які на практиці підтримують ідею інклюзивності для різних вразливих груп.

Рекомендації були створені в рамках проєкту «Бізнес і ЛГБТ+: разом сильніші», який реалізують ГО «ХЖО “Сфера”» і ХГНО «Сучасна жінка» за підтримки Фонду EVZ.

(Ukr) Стартувала інформаційна кампанія на підтримку заходів ХарківПрайду 2020.

ХарківПрайд нагадав про актуальність загальнолюдських цінностей, створивши серію красивих і змістовних відеокліпів.
Кожен з чотирьох відеороликів, що увійшли до кампанії, виконаний з високим рівнем естетики, в основу сюжетів лягли відомі картини – “Дівчина з перлинною сережкою” нідерландського художника Яна Вермеєра, “Закохані” бельгійського художника-сюрреаліста Рене Магрітта, та “Свобода, що веде народ” французького художника Ежена Делакруа.
Всі учасниці і учасники, що зіграли героїв ожилих картин, це ЛГБТ-люди, що мешкають у Харкові.

Самі відеотвори дуже чуйно і коректно розкривають тему прийняття та поваги до відмінностей – глядач бачить, що дівчина з перловою сережкою це не обов’язково дівчина, а під білою тканиною, що об’єднує у поцілунку почуття і переживання двох закоханих, може виявитися одностатева пара. Динаміка кожного портрету і незабутньо виразні погляди з екрану розкривають у кожній історії особливу чуттєвість і глибокий сенс.

Фінальний ролик, створений на основі картини “Свобода, що веде народ”, попри сповнення харизмою учасниць і учасників зйомок, успадковує у своєму змісті драматичний оригінал, символізуючи готовність повстати за найважливіші цінності – свободу, рівність і безпеку всіх. Адже реалії у тім, що прямувати до визнання базових прав кожної людини дійсно доводиться крізь тіла постраждалих від нетерпимості і гомофобії.

Серед персонажів можна побачити жінку, що тримає у руці подвійну двосічну сокиру. Ця давньогрецька зброя має назву “лабріс” або “лабрис”, і вона є символом лесбійського суспільного руху від 70х років минулого століття, як метафора жіночої сили і самодостатності.

Фінальний ролик, створений на основі картини “Свобода, що веде народ”, попри сповнення харизмою учасниць і учасників зйомок, успадковує у своєму змісті драматичний оригінал, символізуючи готовність повстати за найважливіші цінності – свободу, рівність і безпеку всіх. Адже реалії у тім, що прямувати до визнання базових прав кожної людини дійсно доводиться крізь тіла постраждалих від нетерпимості і гомофобії.
Серед персонажів можна побачити жінку, що тримає у руці подвійну двосічну сокиру. Ця давньогрецька зброя має назву “лабріс” або “лабрис”, і вона є символом лесбійського суспільного руху від 70х років минулого століття, як метафора жіночої сили і самодостатності.
Окрім візуального ряду, відеокартини містять повідомлення:
“Кожна людина має право бути собою і бути в безпеці.”
“Ми всі заслуговуємо на кохання, мріємо про взаємність і щасливу сім’ю.”
“Право на мирні зібрання закріплене у 39й статті Конституції України. Марш ХарківПрайд — це мирна правозахисна хода задля свободи, рівності, безпеки.”
Меседжі об’єднані єдиним гаслом: “ХарківПрайд — це важливо для всіх.”

Одразу після релізу інформаційна кампанія отримала у мережі живий відгук аудиторії – побачивши один або декілька роликів у своїй стрічці, глядачі впізнають знайому картину художника у креативній і змістовній інтерпретації та діляться радісними враженнями у коментарях, а також виражають ХарківПрайду щиру підтримку.

Це важливо для всіх – створити крок за кроком врівноважене суспільство, де панує прийняття, повага, рівноправ’я і безпека для кожної людини і кожної сім’ї.

Інформаційна кампанія створена у партнерстві з ГО “Харківське Жіноче Об’єднання “Сфера” за підтримки Національного Демократичного Інституту Міжнародних Відносин та Посольства Великої Британії в Україні.

Олена Грушицька для ГО “ХЖО “Сфера”

Звіт ГО ХЖО “Сфера” щодо результатів поточного моніторингу проекту “Сприяння рівності ЛГБТІ людей в Україні” (піврічний, за 2020 рік)

Громадська організація ХЖО “Сфера” опублікувала звіт своєї діяльності за результатами поточного моніторингу проекту “Сприяння рівності ЛГБТІ людей в Україні”.

Запрошуємо ознайомитися.

“Сфера” доповнила «Музей прийняття» ЛГБТ-спільноти історіями харків’янок

«Музей прийняття» — це частина кампанії з підтримки рівності прав ЛГБТ-людей «Різні.Рівні». Команда «Сфери» зафільмувала п’ять історій прийняття героїнями своїх ЛГБТ-рідних у Харкові. Долучившись до проєкту, кожен так само може поділитися досвідом подолання психологічних бар’єрів

Коли ви дізнаєтесь, що рідна людина кохає людину своєї статі або відчуває себе не в своєму тілі, можуть виникнути полярні почуття. Або стверджувальне прийняття або тотальне заперечення. Останнє варте особливої уваги. Якщо прийняття ще можна ранжувати, надавати умовних відтінків прийнятності, із запереченням варто розбиратися. Заперечення завжди має причини, часто принципові. Хоча ми звикли давати назву нашим почуттям, сьогодні поляризувати їх на чорне і біле — неактуально. Світ мінливий та різнокольоровий, і вам на це ніяк не вплинути. Не дарма загальноприйнятий символ ЛГБТ-спільноти — веселка.

Коли ваша дитина, брат або сестра наважується зробити камінг-аут, вам здається, що світ зруйнувався. Звично одразу відчувати себе відсторонено, якщо ви гетеросексуальна людина або вже впевнилися у гендерній ідентичності. Та недостатньо сказати: «Мене це не стосується» й пірнути в інтернет шукати відповіді. Чи достатньо цієї інформації, щоб прийняти «інакшість» рідної людини?

Громадська організація «СФера» випустила п’ять коротких інтерв’ю з героїнями, які переосмислили стосунки з ЛГБТ-рідними. Так ми бачимо  типових, здавалося б, жінок, повз яких ми щодня проходимо вулицями міста. Відчуття нетиповості виникає одразу, коли жінка третього віку Ганна Мойсеївна каже, що немає нічого дивного в одностатевих стосунках і влада повинна спочатку розібратися у собі.

Мама Яші, дізнавшись про сексуальну орієнтацію свого сина, вирішила просто продовжувати любити свою дитину: 

«Ви ж його коли народили, любили просто за те, що він є.».

Мама Маші не розуміє, як можна не приймати частину себе. До нас також звертаються сестри Юля й Олена, які ніколи не обговорювали свій вибір через брак інформації, але природно прийняли орієнтацію одна одної, поговоривши про це. Сестра Аліни також вважає, що «всі ми родом із дитинства», тому довірливий діалог між рідними варто вибудовувати ще змалку.

Зверніть увагу, де відбувалися зйомки інтерв’ю. Центр Харкова, парки, кав’ярні — людні місця для усіх без поділу на стать та сексуальну орієнтацію. Так, у Харкові є ЛГБТ-спільнота, яка має право на існування та право на те, щоб мати рівні з іншими громадянами права.

Музей прийняття надає повну інформацію про ЛГБТ-організації в Україні. На одній з вкладинок ви знайдете відповіді на поширені запитання про ЛГБТ та розвінчаєте міфи про те, що гомосексальність лікується. Можливо, відкриттям для вас стане те, що геї не винні в поширенні епідемії ВІЛ/СНІДу, а гомосексальна пара може мати дітей. Розуміємо, що важко бути неупередженими, якщо ми зростаємо у середовищі, наповненому стереотипами. Але ж ніколи не пізно розширити своє світобачення.

Проєкт реалізовано за участю громадських організацій по всій Україні, а саме: Гендер Зед, Інша, КиївПрайд, Ліга, Сфера, Освітній центр з прав людини у Львові за підтримки Національного демократичного інституту в Україні та урядів Великобританії, Швеції, Канади.

Створенням кампанії займалася креативна агенція ISD Group.

*Камінг-аут (англ. coming out) – «розкриття», «вихід» – дослівно «вихід назовні», означає процес відкриття людиною своєї гомо/бісексуальності або трансгендерності оточуючим людям.

Олена Каракуца для ГО “ХЖО “Сфера”


(Ukr) У мовчанні права нема: культура згоди у сексі та стосунках

У мовчанні права нема: культура згоди у сексі та стосунках

У Харкові відбувся форум під назвою: «Сучасна сім’я: традиції та варіації». Цього разу гостей не вчили, як утримати «другу половинку» поки смерть не розлучить, а запропонували нові погляди на поняття родини. Форум тривав три дні, під час яких організаторки підняли цілий пласт сучасних проблем, що йдуть у розріз із «традиційним» уявленням про сім’ю.

Форум Сучасна сім’я: традиції та варіації

Я не можу говорити, що люблю

Чи не задумувалися ви про те, що дедалі більше людей свідомо залишаються самотніми, живуть у громадянському шлюбі або їхня сім’я – це складні міжособистісні стосунки на різних рівнях? Звичайно, можна цих людей викреслити зі своєї картини світу, і не помічати, або ж почати досліджувати те, що відбувається довкола.

Наразі багатьом людям уже не так важливий шлюб, або ж вони не хочуть усе життя провести із однією людиною. Змін вони прагнуть із різних причин: у одних проходять почуття, інші ж – у стосунках почуваються некомфортно. Однак суспільство продовжує тиснути і диктувати «правильну» лінію усім, без включення їхньої індивідуальності у систему своїх цінностей.

Крім того, «традиційна» українська родина ніколи не зіштовхнеться із тими реаліями, від яких, наприклад, потерпають одностатеві пари: відмова держави у реєстрації шлюбу, неможливість вирішувати питання здоров’я, якщо партнер чи партнерка знаходяться у важкому стані, наслідувати майно, бути похованими разом. Або ж, навіть, повсякденні речі, які недосяжні одностатевим парам – маленькі символи «буденного» щастя, – неможливість бути визнаними у своїх почуттях: ходити, тримаючись за руки, обійматися у кіно тощо.

Жінка ти, чи ні: де твій борщ?

Про відповідальність у стосунках говорять на кожному кроці. Нас із дитинства привчають до думки, що приблизно до 25 років ми створимо родину. Із самого малку нам у голови закладають зернятка «мудрості» як стати гарною дружиною або чоловіком.

Наприклад, одну із найпоширеніших байок жінки чують із пелюшок: щоб створити міцну родину, дівчині треба навчитися смачно готувати. Дівчатам погрожують, що інакше чоловік «обміняє» її на іншу дружину, яка ніколи не пересолить борщ. Також майбутня дружина повинна бути гарною мамою. Її нагородять цим званням лише тоді, коли жінка кине роботу та присвятить увесь вільний час своїй кровинці.

Однак чи вчили дівчину тому, що у стосунках вона повинна лишатися самодостатньою, а її потреби та бажання не можуть бути вторинними? І, незважаючи на те, стосунки це чи вже шлюб, вона має повне право на своє «ні».

Форум Сучасна сім’я: традиції та варіації

Це перше, чому нас не вчили

Жіноче «ні», незважаючи на XXI століття, так і залишається білою плямою. У суспільстві відмова жінки – це не конкретна позиція, а цікава гра. Бо «ні» в інтерпретації «сильної статі» (певна річ, не без допомоги стереотипів) набуває різних значень: «так», «не зараз, а потім», «я сумніваюся» тощо.

Щоб пояснити абсурдність ситуації, лекторка заходу «Культура згоди в сексі та стосунках» використала метафору пригощання чаєм: наприклад, ти запитуєш у людини, чи хоче вона чаю. Вона каже, що не хоче, однак у твоїй свідомості запалюється червона лампочка, яка сигналізує: «Жіноче «ні» – це так». Ти йдеш, ставиш чайник та робиш напій. Приносиш у кімнату чай і, очевидно, стикаєшся із нерозумінням: «Навіщо було робити чай, якщо я не хочу його пити?».

Можна перенести це на більш значущі речі. Приміром, ти не хочеш іти з улюбленої роботи, а твій партнер/-ка вважає, що ти граєшся. Ти не хочеш дітей взагалі, а тобі увесь час повторюють: «Та це зараз, потім захочеш». Ти не хочеш сексу, а тобі у відповідь: «Та то ти ламаєшся – насправді тобі ж неважко!», або: «Ти ж жінка, ти повинна соромитися і мовчати, а не говорити відкрито про свої бажання».

У таких ситуаціях твоя згода чи заперечення втрачають силу. Це продукує насильство у стосунках та геть нівелює жіночу позицію.

Згідно зі статистикою, одна п’ята частина людей, які здійснюють насильство в США – це партнери жертви. Навіть для Америки, у якій досить розвинута практика сексуального вихован
ня, це залишається актуальною проблемою. У нас із цим справи йдуть набагато гірше, бо люди замовчують випадки насильства. «І флешмоб #ЯНеБоюсьСказати показав наскільки часто це зустрічається у наших реаліях», – розповідає спікерка заходу Анна Зябликова.

Культура згоди у нашій країні лишається за ширмою незнання. Що є «згода», як її отримати? Що означає мовчання? І як запитати про бажання робити разом секс, дітей або ремонт. Розмиті межі заважають створювати міцні стосунки, бути чесними щодо власних бажань та переконань. З такою проблемою зіштовхуються пари на різних етапах стосунків, але що серйозніші відносини, то критичнішим стає мовчання для них обох.

«Треба розмовляти. Я розумію, і на власному прикладі переконалася, що це досить складно, адже це потребує навичок саморефлексії та формулювання почуттів у слова. Однак, коли я кожного разу переступаю через якісь свої комплекси, то мені хочеться кричати, як це круто», – ділиться досвідом Анна Зябликова.

Табу на задоволення

Відголоски радянського «у нас сексу немає» відбиваються у табуйованості обговорення цієї теми – не лише між поколіннями – між однолітками, друзями та навіть між партнерами/партнерками по сексу.

Більше того, уникання розмов про секс батьків із дітьми призводить до самозасудження і осуду інших. І от уже будь-хто поза місіонерськими сексуальними практиками може відчути себе збоченцем або збоченкою. Партнери у начебто моногамних стосунках шукають задоволень із іншими замість того, щоб відкрито запропонувати еротичний експеримент, заснований на порозумінні та взаємоповазі. Бо про квіточки і «тато поцілував маму» із нами поговорили, а про мастурбацію, жіночі презервативи та домінування нас тільки лякали зайвим волоссям на долонях і божим гнівом.

На заході «Культура згоди у сексі та стосунках» підняли й досить провокативну тему. Замість того, щоб запросити на лекцію докторку наук, організаторки у цей вечір запросили фахівчиню із фетиш/БДСМ-заходів Юлію Васильєву. Жінка вже більше 10 років практикує домінування та японське шибарі (зв’язування).

Лекторка розповіла, що, попри стереотипи, лише 5-10% БДСМ-практик пов’язані із завданням болю під час сексу, однак навіть вони виконуються лише за згодою обох сторін у заздалегідь обговорених межах. Усі інші практики спрямовані на те, щоб передати контроль над своїм тілом іншій людині. Це досягається за допомогою спеціальних мотузок і фіксування одного з партнерів у певних позах.

«Чому БДСМ? У багатьох необізнаних людей, є переконання, що це – насильство. Я вважаю, БДСМ – більш відповідальна практика, ніж «звичайна» сексуальна взаємодія, тому що вона базується на трьох таких китах, як згода, добровільність і відповідальність. Перш ніж перейти до БДСМ-сесії, люди читають про це, промовляють що конкретно вони хочуть, як вони це будуть реалізовувати. Існує дуже багато правил», – розповідає співорганізаторка форуму Катерина Шилова.

Форум Сучасна сім’я: традиції та варіації

Якщо говорити про відчуття, то фізіологічно в основі БДСМ лежить підвищення рівня сексуального збудження людини і отримання нею психофізіологічного задоволення. Досягається це за допомогою свідомого порушення табу.

При цьому БДСМ може бути перформансом, зовсім не пов’язаним із статевим актом, так і його частиною або варіантом петингу. На заході гостям запропонували подивитися шибарі-перформанс, де Юлія Васильєва продемонструвала відкритість, чуттєвість і красу бондажу.

«Як не дивно, БДСМ – це також про турботу. Увесь час треба стежити за самопочуттям партнера чи партнерки, з якими ти це практикуєш. Коли люди бачать, що це не зовсім те, що вони думали, у них виникає можливість реалізувати свої бажання», – підкреслює Катерина.

Отже, славнозвісна фраза «Нікому немає справи до того, що ви робите у своїх спальнях» набуває в такому контексті зовсім іншого змісту. «Ми повинні дозволяти собі експериментувати в отриманні задоволення, бо ніхто не може нам заборонити ловити власний кайф, якщо це приносить задоволення партнеру/партнерці і не виходить за межі законодавства», – і жартома і всерйоз зазначає лекторка і фахівчин
я з БДСМ-практик Юлія Васильєва.

Форум відбувся за фінансової підтримки проекту ENGAGE, що реалізується Pact, Inc., за підтримки USAID, ГО «КиївПрайд», ГО «ХЖО “Сфера».
Матеріал підготовлено Аліною Курлович за редакцією анни шаригіної.