“Сфера” доповнила «Музей прийняття» ЛГБТ-спільноти історіями харків’янок

«Музей прийняття» — це частина кампанії з підтримки рівності прав ЛГБТ-людей «Різні.Рівні». Команда «Сфери» зафільмувала п’ять історій прийняття героїнями своїх ЛГБТ-рідних у Харкові. Долучившись до проєкту, кожен так само може поділитися досвідом подолання психологічних бар’єрів

Коли ви дізнаєтесь, що рідна людина кохає людину своєї статі або відчуває себе не в своєму тілі, можуть виникнути полярні почуття. Або стверджувальне прийняття або тотальне заперечення. Останнє варте особливої уваги. Якщо прийняття ще можна ранжувати, надавати умовних відтінків прийнятності, із запереченням варто розбиратися. Заперечення завжди має причини, часто принципові. Хоча ми звикли давати назву нашим почуттям, сьогодні поляризувати їх на чорне і біле — неактуально. Світ мінливий та різнокольоровий, і вам на це ніяк не вплинути. Не дарма загальноприйнятий символ ЛГБТ-спільноти — веселка.

Коли ваша дитина, брат або сестра наважується зробити камінг-аут, вам здається, що світ зруйнувався. Звично одразу відчувати себе відсторонено, якщо ви гетеросексуальна людина або вже впевнилися у гендерній ідентичності. Та недостатньо сказати: «Мене це не стосується» й пірнути в інтернет шукати відповіді. Чи достатньо цієї інформації, щоб прийняти «інакшість» рідної людини?

Громадська організація «СФера» випустила п’ять коротких інтерв’ю з героїнями, які переосмислили стосунки з ЛГБТ-рідними. Так ми бачимо  типових, здавалося б, жінок, повз яких ми щодня проходимо вулицями міста. Відчуття нетиповості виникає одразу, коли жінка третього віку Ганна Мойсеївна каже, що немає нічого дивного в одностатевих стосунках і влада повинна спочатку розібратися у собі.

Мама Яші, дізнавшись про сексуальну орієнтацію свого сина, вирішила просто продовжувати любити свою дитину: 

«Ви ж його коли народили, любили просто за те, що він є.».

Мама Маші не розуміє, як можна не приймати частину себе. До нас також звертаються сестри Юля й Олена, які ніколи не обговорювали свій вибір через брак інформації, але природно прийняли орієнтацію одна одної, поговоривши про це. Сестра Аліни також вважає, що «всі ми родом із дитинства», тому довірливий діалог між рідними варто вибудовувати ще змалку.

Зверніть увагу, де відбувалися зйомки інтерв’ю. Центр Харкова, парки, кав’ярні — людні місця для усіх без поділу на стать та сексуальну орієнтацію. Так, у Харкові є ЛГБТ-спільнота, яка має право на існування та право на те, щоб мати рівні з іншими громадянами права.

Музей прийняття надає повну інформацію про ЛГБТ-організації в Україні. На одній з вкладинок ви знайдете відповіді на поширені запитання про ЛГБТ та розвінчаєте міфи про те, що гомосексальність лікується. Можливо, відкриттям для вас стане те, що геї не винні в поширенні епідемії ВІЛ/СНІДу, а гомосексальна пара може мати дітей. Розуміємо, що важко бути неупередженими, якщо ми зростаємо у середовищі, наповненому стереотипами. Але ж ніколи не пізно розширити своє світобачення.

Проєкт реалізовано за участю громадських організацій по всій Україні, а саме: Гендер Зед, Інша, КиївПрайд, Ліга, Сфера, Освітній центр з прав людини у Львові за підтримки Національного демократичного інституту в Україні та урядів Великобританії, Швеції, Канади.

Створенням кампанії займалася креативна агенція ISD Group.

*Камінг-аут (англ. coming out) – «розкриття», «вихід» – дослівно «вихід назовні», означає процес відкриття людиною своєї гомо/бісексуальності або трансгендерності оточуючим людям.

Олена Каракуца для ГО “ХЖО “Сфера”


У мовчанні права нема: культура згоди у сексі та стосунках

У мовчанні права нема: культура згоди у сексі та стосунках

У Харкові відбувся форум під назвою: «Сучасна сім’я: традиції та варіації». Цього разу гостей не вчили, як утримати «другу половинку» поки смерть не розлучить, а запропонували нові погляди на поняття родини. Форум тривав три дні, під час яких організаторки підняли цілий пласт сучасних проблем, що йдуть у розріз із «традиційним» уявленням про сім’ю.

Форум Сучасна сім’я: традиції та варіації

Я не можу говорити, що люблю

Чи не задумувалися ви про те, що дедалі більше людей свідомо залишаються самотніми, живуть у громадянському шлюбі або їхня сім’я – це складні міжособистісні стосунки на різних рівнях? Звичайно, можна цих людей викреслити зі своєї картини світу, і не помічати, або ж почати досліджувати те, що відбувається довкола.

Наразі багатьом людям уже не так важливий шлюб, або ж вони не хочуть усе життя провести із однією людиною. Змін вони прагнуть із різних причин: у одних проходять почуття, інші ж – у стосунках почуваються некомфортно. Однак суспільство продовжує тиснути і диктувати «правильну» лінію усім, без включення їхньої індивідуальності у систему своїх цінностей.

Крім того, «традиційна» українська родина ніколи не зіштовхнеться із тими реаліями, від яких, наприклад, потерпають одностатеві пари: відмова держави у реєстрації шлюбу, неможливість вирішувати питання здоров’я, якщо партнер чи партнерка знаходяться у важкому стані, наслідувати майно, бути похованими разом. Або ж, навіть, повсякденні речі, які недосяжні одностатевим парам – маленькі символи «буденного» щастя, – неможливість бути визнаними у своїх почуттях: ходити, тримаючись за руки, обійматися у кіно тощо.

Жінка ти, чи ні: де твій борщ?

Про відповідальність у стосунках говорять на кожному кроці. Нас із дитинства привчають до думки, що приблизно до 25 років ми створимо родину. Із самого малку нам у голови закладають зернятка «мудрості» як стати гарною дружиною або чоловіком.

Наприклад, одну із найпоширеніших байок жінки чують із пелюшок: щоб створити міцну родину, дівчині треба навчитися смачно готувати. Дівчатам погрожують, що інакше чоловік «обміняє» її на іншу дружину, яка ніколи не пересолить борщ. Також майбутня дружина повинна бути гарною мамою. Її нагородять цим званням лише тоді, коли жінка кине роботу та присвятить увесь вільний час своїй кровинці.

Однак чи вчили дівчину тому, що у стосунках вона повинна лишатися самодостатньою, а її потреби та бажання не можуть бути вторинними? І, незважаючи на те, стосунки це чи вже шлюб, вона має повне право на своє «ні».

Форум Сучасна сім’я: традиції та варіації

Це перше, чому нас не вчили

Жіноче «ні», незважаючи на XXI століття, так і залишається білою плямою. У суспільстві відмова жінки – це не конкретна позиція, а цікава гра. Бо «ні» в інтерпретації «сильної статі» (певна річ, не без допомоги стереотипів) набуває різних значень: «так», «не зараз, а потім», «я сумніваюся» тощо.

Щоб пояснити абсурдність ситуації, лекторка заходу «Культура згоди в сексі та стосунках» використала метафору пригощання чаєм: наприклад, ти запитуєш у людини, чи хоче вона чаю. Вона каже, що не хоче, однак у твоїй свідомості запалюється червона лампочка, яка сигналізує: «Жіноче «ні» – це так». Ти йдеш, ставиш чайник та робиш напій. Приносиш у кімнату чай і, очевидно, стикаєшся із нерозумінням: «Навіщо було робити чай, якщо я не хочу його пити?».

Можна перенести це на більш значущі речі. Приміром, ти не хочеш іти з улюбленої роботи, а твій партнер/-ка вважає, що ти граєшся. Ти не хочеш дітей взагалі, а тобі увесь час повторюють: «Та це зараз, потім захочеш». Ти не хочеш сексу, а тобі у відповідь: «Та то ти ламаєшся – насправді тобі ж неважко!», або: «Ти ж жінка, ти повинна соромитися і мовчати, а не говорити відкрито про свої бажання».

У таких ситуаціях твоя згода чи заперечення втрачають силу. Це продукує насильство у стосунках та геть нівелює жіночу позицію.

Згідно зі статистикою, одна п’ята частина людей, які здійснюють насильство в США – це партнери жертви. Навіть для Америки, у якій досить розвинута практика сексуального вихован
ня, це залишається актуальною проблемою. У нас із цим справи йдуть набагато гірше, бо люди замовчують випадки насильства. «І флешмоб #ЯНеБоюсьСказати показав наскільки часто це зустрічається у наших реаліях», – розповідає спікерка заходу Анна Зябликова.

Культура згоди у нашій країні лишається за ширмою незнання. Що є «згода», як її отримати? Що означає мовчання? І як запитати про бажання робити разом секс, дітей або ремонт. Розмиті межі заважають створювати міцні стосунки, бути чесними щодо власних бажань та переконань. З такою проблемою зіштовхуються пари на різних етапах стосунків, але що серйозніші відносини, то критичнішим стає мовчання для них обох.

«Треба розмовляти. Я розумію, і на власному прикладі переконалася, що це досить складно, адже це потребує навичок саморефлексії та формулювання почуттів у слова. Однак, коли я кожного разу переступаю через якісь свої комплекси, то мені хочеться кричати, як це круто», – ділиться досвідом Анна Зябликова.

Табу на задоволення

Відголоски радянського «у нас сексу немає» відбиваються у табуйованості обговорення цієї теми – не лише між поколіннями – між однолітками, друзями та навіть між партнерами/партнерками по сексу.

Більше того, уникання розмов про секс батьків із дітьми призводить до самозасудження і осуду інших. І от уже будь-хто поза місіонерськими сексуальними практиками може відчути себе збоченцем або збоченкою. Партнери у начебто моногамних стосунках шукають задоволень із іншими замість того, щоб відкрито запропонувати еротичний експеримент, заснований на порозумінні та взаємоповазі. Бо про квіточки і «тато поцілував маму» із нами поговорили, а про мастурбацію, жіночі презервативи та домінування нас тільки лякали зайвим волоссям на долонях і божим гнівом.

На заході «Культура згоди у сексі та стосунках» підняли й досить провокативну тему. Замість того, щоб запросити на лекцію докторку наук, організаторки у цей вечір запросили фахівчиню із фетиш/БДСМ-заходів Юлію Васильєву. Жінка вже більше 10 років практикує домінування та японське шибарі (зв’язування).

Лекторка розповіла, що, попри стереотипи, лише 5-10% БДСМ-практик пов’язані із завданням болю під час сексу, однак навіть вони виконуються лише за згодою обох сторін у заздалегідь обговорених межах. Усі інші практики спрямовані на те, щоб передати контроль над своїм тілом іншій людині. Це досягається за допомогою спеціальних мотузок і фіксування одного з партнерів у певних позах.

«Чому БДСМ? У багатьох необізнаних людей, є переконання, що це – насильство. Я вважаю, БДСМ – більш відповідальна практика, ніж «звичайна» сексуальна взаємодія, тому що вона базується на трьох таких китах, як згода, добровільність і відповідальність. Перш ніж перейти до БДСМ-сесії, люди читають про це, промовляють що конкретно вони хочуть, як вони це будуть реалізовувати. Існує дуже багато правил», – розповідає співорганізаторка форуму Катерина Шилова.

Форум Сучасна сім’я: традиції та варіації

Якщо говорити про відчуття, то фізіологічно в основі БДСМ лежить підвищення рівня сексуального збудження людини і отримання нею психофізіологічного задоволення. Досягається це за допомогою свідомого порушення табу.

При цьому БДСМ може бути перформансом, зовсім не пов’язаним із статевим актом, так і його частиною або варіантом петингу. На заході гостям запропонували подивитися шибарі-перформанс, де Юлія Васильєва продемонструвала відкритість, чуттєвість і красу бондажу.

«Як не дивно, БДСМ – це також про турботу. Увесь час треба стежити за самопочуттям партнера чи партнерки, з якими ти це практикуєш. Коли люди бачать, що це не зовсім те, що вони думали, у них виникає можливість реалізувати свої бажання», – підкреслює Катерина.

Отже, славнозвісна фраза «Нікому немає справи до того, що ви робите у своїх спальнях» набуває в такому контексті зовсім іншого змісту. «Ми повинні дозволяти собі експериментувати в отриманні задоволення, бо ніхто не може нам заборонити ловити власний кайф, якщо це приносить задоволення партнеру/партнерці і не виходить за межі законодавства», – і жартома і всерйоз зазначає лекторка і фахівчин
я з БДСМ-практик Юлія Васильєва.

Форум відбувся за фінансової підтримки проекту ENGAGE, що реалізується Pact, Inc., за підтримки USAID, ГО «КиївПрайд», ГО «ХЖО “Сфера».
Матеріал підготовлено Аліною Курлович за редакцією анни шаригіної.

Прес-конференція «Заходи на підтримку жінок у березні в Харкові»

Анна Шаригіна, програмна координаторка Тижнів жіночої солідарності у Харкові, разом з колежанками: Дар`єю Нагаївською з ГО Сучасна жінка та Дар`єю Велигодською з Центру гендерної культури, розповіли про заходи, які проходитимуть у березні в Харкові.

Старт проекту “Тижні жіночої солідарності” вже 1 березня – приходьте на відкриття та лекцію про мисткинь Бути художницею: публічність, вразливість та особисті стратегії, 8 березня на публічну акцію Марш Жіночої Солідарності, 12 березня на Бізнес-форум і дискусію. Подробиці шукайте в описах заходів на фейсбук 😉

Запрошуємо вас!💜

Заява

Зупинимо ультраправе насильство!

У 2018 році в Україні активізувалася діяльність ультраправих угрупувань. Зокрема, 13 лютого у Харкові 15 агресивних людей перешкоджали проведенню дискусії «ЛГБТ-активізм в Україні та світі» у книгарні «Є».

Харківський випадок був першим серед багатьох інших – подібні події відбулися у Києві, Ужгороді, Вінниці, Маріуполі, Полтаві. Агресивно налаштовані молодики зривають лекції, круглі столи, тренінги на ЛГБТ-тематику, заважають проведенню заходів, нападають на учасниць та учасників мирних зібрань.

У зв’язку із цим, Amnesty International Ukraine розпочали кампанію написання листів до органів місцевого самоврядування із проханням надати публічну оцінку ситуації, а також вжити необхідних заходів, щоб розслідувати скоєні напади і в подальшому забезпечити право на свободу мирних зібрань.

ГО «ХЖО «Сфера» приєднується до кампанії і доправить відповідні листи до Харківської міської ради і Харківської Обласної Адміністрації.

Ми закликаємо вас взяти участь у марафоні написання листів. Це можна зробити написавши власного листа або скачати, підписати та відправити запропонований шаблон.

У зверненні має бути зазначено:

  • прізвище, ім’я, по батькові;
  • місце проживання громадянки або громадянина.
Надіслати листа можна:

1. Поштою на адресу:

  • Харківська міська рада – 61200, м. Харків, майдан Конституції, 7, бюро інформації,
  • Харківська обласна державна адміністрація – 61000 Харків, вулиця Сумська, 64.

2. Електронною поштою:

  • ХОДА: obladm@kharkivoda.gov.ua;
  • Міськрада: zvernennya_grom@city.kharkov.ua (або заповнити зручну форму на сайті міськради)

У зверненні має бути зазначено:

  • прізвище, ім’я, по батькові;
  • місце проживання громадянки або громадянина.

Права ЛГБТ - права человека

Заява щодо зриву лекції про ЛГБТ+ рух в Харкові

До уваги зацікавлених – офіційна заява активісток про вчорашню подію.
Просимо розповсюджувати і запрошуємо до обговорення у п’ятницю 16 лютого в Накипело

“Маємо право на голос і простір”: активістки ЛГБТ-руху

13 лютого 2018 року в Книгарня “Є” Харків о 19:00 почалася лекція активістки ГО “Харківське Жіноче об’єднання “Сфера” Анни Шаригіної ЛГБТ-рух в Україні та світі , яка мала на меті дискутувати досягнення, виклики та внесок ЛГБТ+руху у розвиток українського суспільства.

Забігаючи наперед, проанонсуємо: повторення лекції відбудеться 16 лютого, в п’ятницю, у медіацентрі Накипело (вул Свободи 7/9) о 19:00

За 15 хвилин після початку заходу група з приблизно 15 чоловіків, ввійшла до зали книгарні і, не маючи на те правових підстав, оголосила, що захід завершується.

Зауважимо, що захід було організовано за ініціативою книгарні Є, де освітні заходи відбуваються регулярно. Нам невідомі випадки, коли б на будь-яких інших подіях відвідувачі книгарні обурювалися, нібито захід їм заважає.

Представники та представниці Патрульної поліції Харківської області, які прибули на місце за викликом, відмовилися забезпечити право на мирне зібрання і запропонували відвідувачам та відвідувачкам заходу піти, щоб “не провокувати” опонентів.

Не маючи змогу гарантувати безпеку учасницям та учасникам, ми змушені були передчасно завершити зустріч.

З огляду на вищенаведене, ми, громадські активістки та активісти, люди, котрі були присутні на заході та слідкували за ним, –

оцінюємо дії радикального угрупування як чергову спробу наступу на свободу слова і свободу самовираження – цього разу методами психологічного тиску та фізичного домінування у просторі;

розглядаємо висловлювання нападників як мову ворожнечі і підбурювання до дискримінації, що є неприпустимим відповідно до чинного законодавства України;

нагадуємо, що аналогічні дії було вчинено в різних містах Україні на заходах, присвячених темі прав людини і недискримінації (наприклад, зрив лекції “Культуртриґери. Дискримінація в культурі та кіно” у Маріуполі або зрив презентації дитячої книжки “Майя та її мами” у Львові).

Ми переконані у необхідності подальшого проведення освітніх заходів, акцій, мирних зібрань – задля відстоювання досягнень українського суспільства у сфері демократії, прав людини, ґендерної рівності та подолання дискримінації.

Ми маємо право на голос і простір і цього року проведемо низку таких заходів, зокрема, проведемо лекцію “ЛГБТ+рух в Україні та світі”.

Ми закликаємо керівництво Національнальної поліції України уважно поставитися до нових викликів та забезпечити права громадян та громадянок на свободу слова, свободу самовираження та свободу мирних зібрань.

Також закликаємо всі громадські організації Харкова, активісток та активістів, наших колег і колежанок з інших регіонів України, з аналогічних та інших сфер правозахисної діяльності до солідарності та взаємної підтримки. Повага до людської гідності, усвідомлення цінності прав людини та забезпечення їх здійснення є новим викликом українському громадському руху – ми впевнені, що в цій боротьбі маємо об’єднати якнайширші зусилля.

Запрошуємо усіх, готових до діалогу, 16 лютого о 19:00 до медіацентру “Накипело” (вул. Свободи 7/9) – прослухати повторення лекції “ЛГБТ+рух в Україні та світі”. По закінченню лекції ми запрошуємо усіх поговорити про новітні стратегії різних суспільно-політичних рухів та спробувати знайти спосіб запрошення до конструктивного діалогу представників полярних ідеологій.

лекція ЛГБТ+рух в Україні та світі Харкiв 2018

Анонс заходів у Харкові до Міжнародного дню камін-аута 2017

11 жовтня – у Всесвітній день камінг-ауту – у Харкові о 18.30 біля Історичного музею (вул. Університетська, 5) відбудеться публічна акція – Музичний перформанс на підтримку видимості ЛГБТ.

Coming out (з англ. “вийти з шафи”) – відкрите та добровільне визнання людиною своєї сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. І це безпосередньо пов’язано з людською гідністю та самоповагою.

Для людей, чиє самоусвідомлення співпадає з біологічною статтю, і для людей гетеросексуальної орієнтації немає потреби робити камінг аут, тому що їхні гендер і модель стосунків сприймаються як щось звичне.

Але більшість людей гомосексуальної, бісексуальної орієнтації або трансгендерної ідентичності потерпають від дискриміниції та ненависті інших.

Можна потеревеніти про особисте не з тою людиною на роботі і втратити її.
Невдало познайомитися в інтернеті – і втратити підтримку сім’ї, або, навіть дім.
Іти додому з клубу і отямитися в лікарні з зламаними кістками.
Якщо ж ти – Марія, а в паспорті у тебе написано “Павло”, то можна взагалі нічого не робити і одного разу опинитися вбитою.

Просто уявіть, що ви дивете у постійному очікуванні небезпеки, хоча поганого ви нікому нічого не зробили.

Саме тому декотрим лесбійкам, геям, бісексуальним та трансгендерним (ЛГБТ) людям набридло ховатися.

Ми прагнемо суспільства, де буде більше відкритості, безпеки та взаємопідтримки.
Ми знаємо, що сексуальна орієнтація – це частина життя всіх людей – це стосунки, родина, субкультура, музика та навіть гумор.

Сьогодні, 11 жовтня, ми зібралися, щоб сказати:
Ми є, Ми Різні і Ми також живемо в цьому місті!

Які обмеження прав людини існують в Україні залежно від сексуальної орієнтації та/або гендерної ідентичності?
  • Злочини на грунті ненависті.
    Напади, переслідування, побиття, тортури, приниження, шантаж, вбивство за ознакою сексуальної орієнтації та/або гендерної ідентичності в Україні розглядаються як “звичайне” хуліганство.
  • Реєстрація шлюбу.
    Можливість створювати союз, який охороняється державою і який дає змогу вести спільний побут (мати спільне майно), мати право наслідування, відвідувати близьку людину в реанімації, приймати важливе рішення, яке може врятувати життя чоловіка або жінки, і в решті-решт бути захованими поряд один з одним.
  • Відсутність кваліфікованої медичної допомоги.
    У випадку гендерної дисфорії (болісної невідповідності гендерної індетичності та приписаної статі) в Україні отримати лікування вкрай складно через юридичні перепони та брак спеціалістів/ок.

Акція проводиться ГО ХЖО «Сфера» та небайдужими харків’янками та харків’янами.

Більш детальна інформація на сторінці заходу у facebook

День каминг-аута в  Харькове

А дружня ініціатива СКЦ “Автономія” проводить 7 жовтня низку культурно-освітніх та просто кльових заходів, присвячених Всесвітньому дню камінг-аута. Приходьте!

07 жовтня 2017 року. Харків.
Coming-out day in da squat у СКЦ “Автономія”

День каминг-аута в социально-культурном центре

Прийшовши на сквот 7-го жовтня, ви маєте можливість:

– забити свої тіла ЛГБТ+ / квір-тематичними татуюваннями, за спеціально створеним ескізами від наших хлопців-майстрів;

– послухати лекції та прийняти участь у дискусіях;

– подивитися фільми у добрій компанії;

– поїсти смачний сквотерський фалафель та не тільки.

Більш детальна інформація на сторінці заходу у facebook

16 днів проти гендерного насильства

  • f1
  • f3
  • f3

У період з 25 листопада по 10 грудня «Сфера» приєдналася до інтернет-флешмобу під назвою #СуспільствоБезНасільства в підтримку кампанії «16 днів проти гендерного насильства». Учасниці організації публікували фото в фейсбуці з закликами зупинити насильство по відношенню до жінок.

16 днів проти гендерного насильства – це щорічна міжнародна кампанія, покликана звернути увагу суспільства на проблему гендерно-обумовленого насильства. Стартує вона 25 листопада в Міжнародний день ліквідації гендерного насильства і завершується 10 грудня Міжнародним днем прав людини. Протягом усіх 16 днів активістки та активісти проводять різні освітні заходи, вуличні або онлайн акції, флешмоби.

Акція солідарності з польськими жінками

f1
3 жовтня учасниці «Сфери», актівіст_ки «ФРІ» Харків, анархо-фемініст_ки та інші активні громадян_ки прийняли участь в пікеті польського консульства з вимогою звернути увагу на права жінок. Пікет проходив на знак солідарності з польськими жінками і «чорним понеділком» – масовим протестом в Польщі проти введення більш жорсткого законодавства, що передбачає кримінальну відповідальнысть за переривання вагітності.

f3

«Це акція солідарності з польськими жінками, які об’єдналися проти законопроекту про жорстку заборону абортів. Акція присвячена праву жінки розпоряджатися своїм тілом, – прокоментувала мету акції журналістам віце-президентка ХЖО «Сфера» Анна Шаригіна. – У чоловіків у Польщі є право розпоряджатися своїми сперматозоїдами, а у жінок немає можливості розпоряджатися своєю маткою. Це пряма дискримінація».

f3

У кінці акції активіст_ки залишили біля консульства зліпок жіночої вагіни як символічне нагадування польським дипломатам про те, що законопроект порушує права жінок.

f3

*«Чорний протест» – це реакція на проект «Стоп абортам», що передбачає жорстку заборону абортів в Польщі і введення у ряді випадків кримінальної відповідальності за їх здійснення. В понеділок, 3 жовтня, сотні тисяч польських жінок вийшли в чорному одязі на вулиці на знак протесту проти прийняття цього законопроекту. Акція дістала назву «чорний понеділок».

У КвірХоум Харків сформувалося фетіш-bdsm-напрям просвітницької діяльності

  • f1
  • f4
  • f3

Тема різних сексуальних культур і практик у нашому суспільстві все ще залишається табуйованою для обговорення та освіти. Можливо, саме з цим пов’язаний високий рівень правопорушень у сфері сексуальності в Україні – насильство, гомофобні атаки, промови ненависті і т.п.

Лесбійки, геї, бісексуальні і трансгендерні люди отримали виховання на території консервативного пострадянського простору так само, як і гетеросексуали, мало утворені в питаннях сексуальних практик. А при спробі отримати інформацію у цій сфері, в першу чергу натрапляєш на переповнююче Інтернет порно, в якому часто пропагується насильство та агресія.

Для того, щоб поширювати знання про екологічні, взаємоввічливі і довірчі сексуальні практики, КвірХоум Харків і Шибарі студія Юлії Васильєвої вирішили почати просвітницьку роботу ЛГБТ-людей і дружніх людей інших сексуальних орієнтацій і гендерних ідентичностей.

Так, у вересні Юлія Васильєва провела майстер-клас з техніки японського зв’язування Шибарі, а в жовтні Джей Робін організував змістовну лекцію-дискусію про культуру фетишів.
«Найближчим часом за підтримки Шибарі Студії Юлії Васильєвої ми плануємо провести серію дискусійних і практичних заходів про бдсм-практики і продовжимо досліджувати культуру Шибарі», – говорить координатор цього напрямку Джей Робін.
«Найважливіше, що люди різних сексуальних орієнтацій і гендерних ідентичностей можуть спілкуватися на особисті теми в довірчій, безпечній обстановці і отримувати майже ексклюзивні знання про сексуальні практики. Ми сподіваємося, що це призведе до розвитку культури ненасильства у відносинах вцілому », – говорить Анна Шаригіна – коордінаторка КвірХоум Харків

* КвірХоум Харків – ком’юніті-центр для лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних і дружніх людей інших сексуальних орієнтацій і гендерних ідентичностей. Один з шести в Україні. Організовано за підтримки ВГО «Гей-Альянс Україна»

Фешн-революція. Історія міні-спідниці

© “Fashion Revolution. A History of the Miniskirt”,
2009 Переклад: Катана, 2009 р.

img1

60-ые года прошлого века стали политически ответственным десятилетием революции и изменений. Аполлон 11 стал первым аппаратом, приземлившимся на Луне, Акт о Гражданских Правах 1964-го стал законом, Вьетнам взбушевался, Битломания охватила мир, противозачаточные таблетки ударили по рынку, и новый культ юности, так называемый, «Молодежетрясение» полностью захватил многие сферы жизни. Среди этих драматических политических и культурных изменений появилась одна из самых живучих и спорных икон эпохи: мини-юбка (или мини юбка).

Существуя, неожиданно, с древних времен этот маленький и сексуальный кусок ткани воплотил некоторые наиболее очаровательные парадоксы нашего времени, так как она предлагает и эмпауермент1 и ранимость, независимость и желание нравиться, попытку скрыть и показать, зрелость и игривость, освобождение и эксплуатацию. Одновременно осуждена и любима, мини-юбка разразилась среди политического пейзажа, и женщины внезапно обратили внимание на то, что было спрятано годами – женские ноги.

Читати статтю (рос.)